У нашому ліцеї відбулася зустріч, яка залишила глибокий слід у серці кожного присутнього. До нас завітав колишній учень нашого ліцею Даниїл Гончаренко - юнак, який у 19 років свідомо обрав шлях добровольця, щоб захистити Україну.Сьогодні йому лише 24. Позаду шлях воїна, важкі поранення та випробування, які важко навіть уявити. Він воював пліч-о-пліч зі своїм батьком, знову і знову повертаючись до бою….Сьогодні він продовжує свою боротьбу в цивільному житті, підтримуючи побратимів у їхній реабілітації.
Учні 10-11 класів слухали гостя з особливою увагою. Кожне слово, кожна відповідь на питання відгукувалися в залі. Тиша, сміх, сльози…всі емоції важко описати, щоб передати атмосферу, яка панувала під час зустрічі. А наприкінці відбувся момент, який не потребував пояснень: усі присутні одночасно підвелися, щоб мовчазною вдячністю вшанувати подвиг людини, яка стояла перед ними! А далі були щирі обійми, спільне фото на згадку та автограф із позивним на прапорі, який тепер зберігатиметься в нашому ліцеї як символ сили духу, мужності, патріотизму та відданості своїй справі.
Коли ми запитали, що підтримує бійців у важкі хвилини на передовій, відповідь була простою і щирою: «Дитячі листівки, маленькі сувеніри, вісточки з дому... Це те, що дає сили стояти далі».Це нагадування всім нам: не забувайте дякувати! Кожне слово підтримки, кожен жест вдячності має значення! Ми тут! Ми є! Ми живемо і навчаємося лише завдяки таким людям!
Честь і шана нашим Захисникам!
