Учні нашого ліцею надіслали до Тулузи майже 100 малюнків – 37 із них сьогодні представлені на виставці у Франції
.
.І це більше, ніж просто дитячі роботи.
Це емоційний меседж, який звучить сильніше за тисячі слів...
Адже діти не повинні знати, як звучить повітряна тривога.
Не повинні ховатися під час уроків.
Не повинні прокидатися від вибухів
.
.Не повинні малювати війну...
Але українські діти живуть у цій реальності щодня.
І сьогодні вони говорять про неї мовою, яку розуміє весь світ – мовою мистецтва, болю, правди й надії.
Поки наші діти малюють війну – світ не має права втомитися від України. 
