Сьогодні зі стін нашого ліцею ми проводжаємо наших неймовірних випускників. Це була ціла епоха, прожита серце до серця 
Ми бачили, як вони дорослішали не по днях, а по хвилинах. Як у їхніх очах дитяча безтурботність переростала у глибоку, мудру стійкість. Вони навчилися не просто писати формули чи аналізувати тексти – вони навчилися триматися разом, ділитися теплом і підтримувати вогонь там, де, здавалося, мало бути холодно.
Сьогодні немає місця офіційним промовам. Є лише безмежна вдячність:
І найбільша вдячність – вам, наші дорогі випускники! За ваші сміливі ідеї, за ваші голоси в коридорах, за сміх, який лікував від втоми, і за те, якими неймовірними людьми ви стали 
Але пам’ятайте: тут, де ви вчилися мріяти, ваші голоси залишаться назавжди. Двері нашого ліцею завжди відчинені для ваших історій, перемог чи просто для того, щоб тихо поговорити...
В добру путь, наші любі! Обіймаємо серцем кожного з вас 
Полетіли! 



















